СТРУКТУРА БІЗНЕС-ПЛАНУ

Важливе значення має структура бізнес-плану, що є досить складним документом, який включае в себе опис діяльності, потенціалу, оціку внутрішнього і зовнішнього середовища бізнесу, конкретні дані про подальший розвиток.
Будь-який бізнес має свої особливості тому не може існувати «стандартного» плану, придатного для всіх випадків. Будь-яка запропонована форма дає лише загальне уявлення.
Наведений далі зміст бізнес-плану є лише схемою, і може бути прикладом для роботи, але при цьому він має відповідати визначеним стандартним вимогам, включаючи декілька спеціалізованих розділів, перелік яких б|льш-менш стандартний.
Тобто, загальна структура бізнес-плану повинна включати наступні основні розділи:
• Резюме
•Опис продукції (послуг)
•Маркетинг і збут продукції (послуг)
•Виробничий план
•Організаційний план
•Фінансовий план
•Спрямованість і ефективність проекту
•Ризики і гарантії
Що входить у бізнес-план?

Основні розділи бізнес-плану та їх елементи:
1. Резюме
• мета плану;
• потреба у фінансах та їх призначення;
• короткий опис бізнесу і його цільового клієнта;
• що робить ваш бізнес несхожим на бізнес ваших конкурентів;
• що повинно викликати довіру до вашого бізнесу (звітні матеріали, кваліфікованість керівника групи і т.д.);
- витяги з основних фінансових пропозицій.
2. Мета та завдання
- аналіз ідеї;
- основні напрямки і мета діяльності;
- характеристика виду економічної діяльності.
3. Продукт (послуга)
- ознайомлюваний опис продукції (послуги) і їх застосування;
- специфіка продукції (послуги), відмінності чи унікальність;
- технологія і кваліфікація, необхідні у вашому бізнесі;
- ліцензії і патентні права (у разі потреби);
- майбутній потенціал продукту (послуги).
4. Аналіз ринку
- покупці;
- конкуренти (їх сильні і слабкі сторони);
- сегменти ринку, його розмір та можливості зростання;
- склад вашоті клієнтури;
- вплив конкуренції.
5. План маркетингу
- маркетингове розміщення (забезпечення конкурентноздатності продукції (послуг) — основні характеристики продукції (послуг) в порівнянні з конкуруючими;
- ціноутворення;
- схема поширення товарів;
- методи стимулювання продажу.
6. План виробництва
- розташування приміщень;
- обладнання;
- схема розповсюдження продукції;
7. Персонал
- планування потрібної кількості персоналу;
- характеристика персоналу;
- методи стимулювання.
8. Обсяг необхідних засобів
- собівартість продукції, обсяги продажу, прибутки;
- ризики.
9. Детальний фінансовий план (бюджет)
- прогнозування обсягу продажу;
- оцінка прибутку;
- аналіз обігу коштів;
- таблиця річного балансу.
10. Додатки

РЕКОМЕНДАЦІЇ
ЗІ СКЛАДАННЯ БІ3НЕС-ПЛАНУ

1. Резюме
Бізнес-план повинен починатися з висновків (резюме).
Резюме — це самостійний рекламний документ, в якому містяться основні положення усього бізнес-плану. Це та єдина частина, яку читатимуть більшість потенційних інвесторів.
Писати його слід в останню чергу, але саме віН буде першим розділом вашого бізнес-плану.
Структура резюме: короткий опис бізнесу — продукції (послуг), її унікальысть чи конкурентноздатність, а також мета завдання майбутнього бізнесу, ресурсне забезпечення, мехажзм реалзації, обсяги необхідного фінансування, прогноз обсягу продажу і прибутків; опис підприємства і галузі —загальна інформація про майбутню підприємницьку діяльність,фінансово-економічні показники дяльності, структура керування і запланований кадровий склад, напрямки діяльності, перспективи, партнерські зв'язки і соціальна активність тощо.
Цей розділ повинен викликати інтерес у того, кому буде адресований бізнес-план. Саме з цього складаеться перше враження, яке часто мае вирішальне значения для бізнесу в цілому.
У декількох пунктах у стислій формі викладаеться весь бізнес-план, розкриваючи суть бізнесу, подається інформація, яка дає уявлення про бізнес і забезпечуеє всі необхідні дані, які характеризують майбутню діяльність. Основою для написания резюме служить інформація, що міститься у всіх розділах бізнес-плану.
Таким чином, у розділі повинні бути висвітлені цілі та стратегія, а також розроблені конкретні заходи для її досягнення. Ці дані також доцільно подати у формі таблиці, що містить опис ділових прийомів, які ви збираєтеся використовувати, та відповідних заходів, спрямованих на вирішення конкрет-
них завдань у межах обраної стратегії.
Основна вимога до резюме — доступність викладу, мінімум спеціальних термінів. Бажано, щоб обсяг не перевищував 1-2 друкованих сторінок.
2. Мета та завдання
У цьому розділі необхідно провести аналіз ідеї, розкрити основні цілі та завдання майбутнього бізнесу. Формулювання мети повинно включати основні напрями дяльності, які вкажуть межі вашого бізнесу, обумовлені його сильними та слабкими сторонами. Формулювання основних напрямків майбутньої діяльності повинно бути, з одного боку, досить вузьким, щоб вказати на конкретний напрям майбутньої діяльності і сфокусувати увагу на головному, а з іншого — досить широким, щоб залишити простір для розвитку.
При цьому необхідно здійснити АНАЛІЗ ПЕРСПЕКТИВНОСТІ ІДЕЇ. Його називають ситуативним аналізом або аналізом сильних і слабких сторін можливостей і небезпек.
Сильні і слабкі сторони — це ті характеристики ідеї, які можуть бути проконтрольовані підприємцем і на які він може вплинути, а саме:
- організаційні (організаційно-правова форма, наявність власних чи орендованих приміщень);
- маркетингові (місце розташування, маркетинговий комплекс, ринок);
- конкуренти: чий продукт (послуга) буде відрізнятися від продукції конкурентів;
- техжчні (виробничі фонди: стан і ресурси);
- фтансові (наявність власних засобів);
- кадрові (навички і професійні недоліки, наскільки ідея відповідає ідеям, знанням і умінням підприємця).
Сильні сторони ідеї:
- дешева сировина;
- високий професюналізм;
- дешевий продукт (послуга);
- новизна продукту (послуги);
- гарне упакування.
Слабю сторони 1деТ:
- немає складу;
- велик! Витрати — висока ціна
- слабка реклама.
Можливості та небезпеки — це ті характеристики, що знаходяться поза контролем підприємця і можуть вплинути на результат у майбутньому. Тут необхідно врахувати наступиі фактори:
- економічне середовище (державна підтримка малих форм, податкове законодавство);
- політичне середовище;
- соціально-культурне середовище;
- технологічне середовище;
- демографічне середовище.

МОЖЛИВОСТ1:
- підвищення професійного рівня;
- ймовірність одержання нового продукту;
- використання нових матеріалів, нової сировини;
- сприятлива податкова і кредитна політика.
Небезпеки:
- митне оформления;
- поява конкурентів (але це може бути сильною стороною).

Проаналізувавши і оцінивши ідею ви тим самим визначили свій стан (сильні і слабкі сторони, можливості і небезпеки) на даний момент, Закінчивши оцінку ідеї, необхідно приступити до формулювання цілей та завдань. Цей процес складаеться з 2-х етапів. По-перше, необхщно визначити, який саме бізнес ви плануєте розпочати — завдання важче, ніж здається на перший погляд, по-друге, визначити головні кількісні цілі на перспективу, що відображають прагнення в бізнесі, і визначити
саме ті, які реально досяжні.
Наступна стадія — сформулювати їх так, щоб вони показували ЯК ви хочете цього досягти, визначивши при цьому завдання, які необхідно вирішити. Скоординована сукупність завдань, спрямована надосягнення поставлених цілей, складає стратегію.
Необхідно розглянути кілька варіантів стратегії, дати їм оцінку і вибрати те, що допоможе здійснити поставлені завдання. Ці варіанти повинні включати різні підходи до ціноутворення продукції, роботи з персоналом, фінансових питань. Необхідно вибрати найприйнятнішу для вашого бізнесу стратегію, яка не повинна бути занадто складною та обтяжливою I повинна складатися із серії простих завдань.
Якщо ви хочете, щоб поставлен цілі були дійсно досягнуті, то ці завдання необхідно розбити на ще дрібніші складові. Такий рівень деталізації називають планом дій.
Вирішивши проблему з цілями та завданнями, визначивши шлях досягнення цих цілей та виробивши стратегію, необхідно сформулювати оперативні плани та мету.
Мета має бути визначена кількістю вщідображати не тільки те, ЩО хотіли б ви досягти в бізнесі, але також і те, що МОЖНА досягти в даній економічній ситуації. Вона повинна бути конкретною, кількісно визначеною, досяжною, реальною.Порівнюючи мету з результатами діяльності, ви зможете судити про ефективнють своєї діяльності.
Основні цілі, завдання та мета повинні вказати на те, Ч0ГО ви хочете досягти.
Насамкінець в цьому розділі повинно міститися те, що докорінно відрізняло б вас від ваших конкурентів. Ви повинні визначити елементи, які покажуть те, яким ви хочете бачити свій бізнес у майбутньому.
3. Продукт (послуга)
Будь-який підприємницький проект базується на тій продукції (послузі), яка буде запропонована споживачу (покупцю) і принесе прибуток підприємцю. Основою основ підприємницької діяльності є інформація про те, що зможе одержати покупець за свої гроші, а саме — споживчі характеристики продукції (послуги)I їх переваги перед конкурентами.
У цьому розділі необхідно дати чітке визначення та опис тих видів продукції (послуг), що будуть вами запропоновані, описати основні характеристики продукції; при цьому зробити акцент на перевагах, які вона дасть потенційним покупцям, вказати на деякі аспекти технології, необхідної для виробництва продукції (послуг). Важливо, щоб ця частина була написана зрозумілою для неспеціаліста, чіткою мовою.
Підготовці розділу передує велика попередня робота щодо вибору товару (послуги), який повинен стати основою бізнесу. У даному розділі необхідно докладно описати товар (послугу), вказати їх основні переваги, а також наявні недоліки і заходи для їх подолання. Особливо варто підкреслити різницю між тим, що є на ринку на даний час, і тим, що ви плануєте в майбутньому запропонувати, тому що вихід на ринок I збільшення обсягів продажу прямо залежить від унікальних властивостей представленого в бізнес-плані продукту.
Для того, щоб підкреслити унікальність вашої продукції (послуг) можна використати різні форми: нова технолопя, якість товару, низька собівартість чи якась особлива властивість, що задовольняє попити покупців. Також необхідно, щоб ви підкреслили можливість удосконалення даної продукції (послуг).
Якщо ви маєте намір продавати свій продукт, цей розділ повинен містити в собі опис, як він буде виведений на існуючий ринок і чому він буде сприйнятий. Якщо продукт перебуває в стадії розробки, вкажіть у деталях, що залишається зробити, щоб вивести його на ринок.
Необхідно наочне і переконливе представлення товару чи послуг. Найкраще, якщо це буде його зразок, фотографія чи малюнок, опис, розкриття ідеї), задуму.

4. Аналіз ринку
Ринок і маркетинг є вирішальними факторами для бізнесу. Самі геніальні технології стають марними, якщо на них немає своїх покупців. Вивчення ринку — одна з головних проблем нового бізнесу. Цей розділ бізнес-плану повинен бути присвячений ринку і маркетингу є найважчим для написания. Вам необхідно переконатися самому в існуванні ринку для вашої продукції, у тому, що ви його розумієте і зможете продавати свою продукцію. Невдачі більшості комерційних проектів були пов'язані саме з недостатнім вивченням ринку і з переоцінкою його наповненості.
Типовий процес дослідження ринку передбачае 4 етапи:
• визначення типу даних, які вам потрібно;
• пошук цих даних;
• аналіз даних;
• реалізація заходів, що дозволяють використовувати ці дані на вашу користь.
Найперше, що вам буде потрібно визначити: хто буде купувати у вас товари(послуги)? Крім того, необхідно спрогнозувати ринок і знайти відповіді на запитання скільки, хто і чому буде готовий купити вашу продукцію завтра, післязавтра взагалі протягом найближчих 2-х років.
Такий пошук повинний проходити поетапно.
Перший етап — оцінка потенційної наповненості ринку, тобто загальної вартості товарів, які покупці регіону можуть купити, скажімо, за місяць чи за рік. Величина ця залежить від багатьох факторів — соціальних, національних, культурних, кліматичних, а головне — економічних, у т.ч. вщ рівня доходів ваших потенційних покупців, темпи інфляції, наявність раніше куплених товарів аналогічного чи подібного призначення тощо.
Другий етап — оцінка потенційної суми продажу,тобто тієї частки ринку, яку ви плануєте охопити і відповідно тієї максимальної суми реалізації, на яку ви можете розраховувати.
За підсумками такого аналізу, що називається МАРКЕТИНГОВИМ ДОСЛІДЖЕННЯМ, ви зможете визначити приблизну кількість клієнтів за місяць, на яку можна розраховувати. Але для того, щоб їх розрахувати реально,потрібний третій етап, третій крок до оцінки реальних обсягів продажу. На цьому етапі необхідно оцінити, на скільки реально ви зможете продати (виручити за наданеня послуг) за конкретних умов при можливих витратах на рекламу і тих РІВНЯХ цін, що ви плануете встановити, а головне — як змінюватиметься цей показник місяць за місяцем.
Підготовка такого прогнозу можлива за допомогою різних методів. Для невеликого бізнесу цілком можливо обмежитися експертними припущеннями, які спиратимуться на ваш власний професійний досвід чи досвід фахівців. Якщо вам вдасться зробити таку оцінку, то можна сказати, що ви виконали свою програму — максимум у галузі дослідження ринку. При цьому ви зможете зібрати інформацію і про своїх можливих конкурентів: їх товари, якість продукці, приблизні ціни та умови продажу. Це теж потрібно відобразити в бізнес-плані, щоб можна було оцінити повноту вашого уявлення про ринкову кон'юнктуру і реалістичність вашого проекту.
У ході проведення дослідження ви повинні також відповісти на наступні питання:
• хто є найбільшим виробником аналогічних товарів?
• чи багато уваги і засобів вони приділяють рекламі?
• іх продукція: основні характеристики, рівень якості, дизайн, думка покупців.
• який рівень цін на їх продукцію? Яка політика цін?
Мета розділу — надати достатні фактичні матеріали,щоб переконати в конкурентноздатності розглянутого проекту, а також, визначити, хто буде купувати товар і де його «ніша» на ринку.
Тобто, у даному розділі майбутній підприемець обов'язково повинен освітити наступиі питання:
1. Основні сегменти ринків по кожному виду товарів чи послуг.
2. Фактори, що впливають на попит на ринку.
3. Перспективи зміни потреб покупців і можлива реакція на ці зміни.
4. Реальний стан і прогнози ровитку обсягів використовуваних сегментів ринку, що використовується на найближчий час і на віддаленішу перспективу.
6. Реакція ринку на нові товари.
5. План маркетингу
План маркетингу потрібен для того, щоб потенційні клієнти перетворилися на реальних. Він повинен визначити, чому клієнти будуть купувати вашу продукцію (користуватися вашими послугами). У цьому розділі висвітлюються засоби досягнення намічених обсягів продажу продукції (послуг), яка випускається (надається). Необхідно, щоб у плані була зазначена загальна стратегія маркетингу, схема ціноутворення та реалізації товару, а також методи стимулювання росту обсягів продажу. Велике значения мають також організація обслуговування клієнтів, реклама товарів, що випускаються, і формування суспільної думки про товари. Якщо у вас немае фахової освіти, варто почитати книги з маркетингу, звернутися за консультацією до фахівців.
У цьому РОЗДІЛІ обов'язково потребують пояснения основні елементи плану маркетингу: ціноутворення, схема поширення товарів, реклама, методи стимулювання продажу.
Ціноутворення не зводиться до простого з'ясування питання про собівартість товару, щоб потім просто додати прибуток. Калькуляція витрат виробництва - це поняття зрозуміле, а ціноутворення — це питання політики. Щоб залучити покупця, зовсім не обов'язково робити товар чи послугу дешевими. Дешевизна товару (послуги) часто буває основним мотивом покупки, але далеко не завжди. Якщо товар коштує занадто дешево, це може дуже негативно позначитися на обсягах реалізації. Ціни можна легко скинути, а підняти їх потім буде набагато складніше.
Як правильно встановити ціну на товар? От основні принципи:
• Ціна товару повинна бути вищою за його собівартістьть.
• Ціна визначається можливостями ринку.
• Ціна повинна забезпечити максимальний прибуток! (не за одиницю продукції, а за якийсь період часу).
Методи ціноутворення.
«Витрати плюс прибуток». Застосовувати його можна тільки в тому разі, якщо немає конкурента. У іншому випадку в конкурента може виявитися рівень витрат нижче, ніж у вас.
Інший метод — «проходження за конкурентом». Ви вибираєте фірму-лідера з продажів подібного продукту (надання послуги) і встановлюєте такий же рівень цін, як у нього. Справа в тому, що ви у такий спосіб втрачаєте самостійність і контроль над ситуацією. фірма-лідер може провести модернізацію I зменшити ціни. Ви можете виявитися не підготовленим до цього.
І нарешті, самим складним, але і самим надійним є метод ціноутворення, який можна назвати затратномаркетинговим, бо він поєднує у собі аналіз собівартості і формування цін з обліком вашої маркетингової тактики. Цей метод неможливо звести до набору формул — він вимагає творчості, але і може приносити винятково високі результати. Етап встановлення остаточних цін реалізується вже в ході конкретних переговорів із клієнтами, але готуватися до цього треба заздалегідь. Тут потрібно вирішити наступні завдання:
• створити власну систему знижок і навчитися нею користуватися.
• визначити механізм корегування цін у майбутньому з урахуванням стадій життя вашого товару и нфляційних процесів.
Що стосується корегування цін у часі з урахуванням етапів життя товарів, то тут треба нагадати про теорчо життєвого циклу товару. Зміст и полягає в тому, що будь-який товар подібно людині проживає на ринку своє життя, що включає молодість, зрілість, старість і смерть. І на кожному з цих етапів питания ціноутворення визначається по-своєму. Наприклад, коли товар новий, то цінами треба стимулювати ріст попиту на нього. І тут цілком виправдовує себе стратегія тимчасового зниження цін. Зовсім інша справа, коли попит на товар сформувався. У цей момент можна стимулювати ріст обсягу продаж за рахунок іншого маневрування цінами на модифікації первісного товару, трохи завищуючи їх для отримання найбіьшого прибутку. Коли ж товар починає старіти і попит на нього падає, то життя товару можна
продовжити за рахунок РІЗКОГО зниження цін.
Стимулювання збуту. Перш ніж приступати до планування кампанії зі стимулювання збуту, необхідно чітко визначитися, які засоби будуть виділені для цього. Гарна реклама і стимулювання збуту — це не витрати, а інвестиції, причому такі, що принесуть дивіденди у вигляді розширення виробництва. Важливо визначити, на кого будуть спрямовані заходи і хто це буде виконувати.
Особливу увагу при плануванні стимулювання збуту варто приділити чотирьом факторам:
• знайти потенціііійних клієнтів (як?);
• зацікавити і стимулювати їх;
• задовольнити їх потреби;
• продати!
Щоб вибрати правильний метод стимулювання збуту продукції, потрібно експериментувати. Необхідно використати кілька засобів. От деякі з них:
• газети;
• спеціальні журнали;
• довідники;
• радіо;
• рекламні щити (в багатолюдних місцях);
• рекламні оголошення;
• реклама на транспорті;
• телебачення;
• прямі поштові відправлення;
• особисте переконання;
• виставки.

6. План виробництва
Розділ «Плани виробництва» розробляється тільки тими підприеємцями, які збираються займатися виробництвом товарів. Головне завдання розділу — переконати, що ви зможете виготовити необхідну кількість товару високої якості за вказаний термін і дійсно організувати ефективне виробництво.
Виробничий план мютить у собі наступні структурні елементи ти:
1. Характеристика виробничого циклу;
2. Розташування приміщень, враховуючи такі фактори, як близькість до ринків збуту, постачальників, наявність кваліфікованих трудових ресурсів, транспортні витрати, рівень розвитку інфраструктури;
3. Оцінка необхідних факторів виробництва та динаміка їхньої зміни;
4. Оцінка постачальників сировини і матеріалів з погляду їх надійності, досвіду співробітництва тощо;
5. Нормативні акти, що стосуються виробництва і які впливають на характер і терміни відкриття та функціонування бізнесу;
6. Витрати виробництва і динаміка їхньої зміни;
7. Устаткування;
8. Джерела постачання основних матеріалів і устаткування;
9. Використання субідрядників.
Необхідно коротко пояснити, як планується організувати систему випуску продукції (надання послуг) і як буде здійснюватися контроль над виробничими процесами, контроль над основними елементами, що входять у вартість продукції, наприклад, витрати на оплату праці та матеріали. Також слід приділити увагу питанням розташування виробничих площ та розміщення устаткування.
Цей розділ повинен переконати в реальності виготовлення продукції з характеристиками та обсягами, описаними в попередніх розділах. У ньому також наводяться: загальна інформація про діяльність, розрахунок виробничих витрат на запланований обсяг збуту, прямі (перемінні) і загальні (постійні) витрати на виробництво продукції, калькуляція собівартості продукції, кошторис поточних витрат на виробництво.
Витрати на виробництво розподіляються на дві категорії: постійні і змінні.
До постійних відносяться витрати, що залишаються незмінними щодо обсягів реалізації продукції, наприклад, орендна плата, плата за телефон, адміністративні та інші накладні витрати.
До змінних відносяться витрати, безпосередньо пов'язані з виробництвом продукції. До них відносяться витрати на сировину та матеріали, витрати на упакування доставку, заробітна плата. Зі збільшенням обсягів реалізації ,ці витрати також зростають.
Ви повинні коротко пояснити, як організована система випуску продукції і як здійснюється контроль над виробничими процесами. Також приділити увагу питанням розташування виробничих площ і розміщення устаткування.
Нарешті, у цьому розділі необхідно розкрити питання, пов'язані з термінами постачань, основними постачальниками і наскільки швидко може бути збільшений чи скорочений випуск продукції.
7. Персонал
Інвестиції робляться в конкретних людей, а не в бізнес-план. Тому даний розділ є одним з найважливіших. Часто підприємець заявляє, що «усе» буде робити сам. Якщо він не пояснить, що мається на увазі під цим «усе», то може виявитися, що він просто не продумав свій проект до кінця.
Тобто, у цьому розділі повинні бути надані дані про основний персонал, винагорода персоналу, коротк висновки з планування кількості та складу персоналу, а також про партнерів, їх можливості та досвід.

Ви повинні також пояснити, яким чином буде організовано управління персоналом і бажано описати основні обов'язки кожного працівника.

8. Обсяг та джерела необхідних засобів
У цьому розділі ви повинні показати своє розуміння щодо обсягу необхідних засобів, джерела отримання фінансів, у якій формі і у які терміни встановлено повернення цих засобів.

9. Детальний фінансовий план (бюджет)
РОЗДІЛ бізнес-плану, що стосується фінансового плану, необхідно присвятити оцінці потенціалу і плануванню фінансової діяльності з метою досягнення життездатності бізнесу і ефективного використання наявних коштів.
Цей розділ плану повинен містити наступне: прогноз обсягів продажу; оцінки прибутку і збитків; аналіз руху готівки; річну балансову відомість. Завдання цього розділу — показати, як буде змінюватися і формуватися ваш прибуток.
Це документ із досить простою структурою. До нього включаютьть наступні показники:
1) приоутки від продажу
2) витрати на виробництво;
3) сумарний прибуток;
4) загальш виробничі витрати;
5) чистий прибуток.
Мета розділу — виділити основні пункти з маси фінансових даних, що містяться в плані, а саме наступні планово-звітні документи:
• план доходів і витрат;
• план руху коштів;
• балансовий звіт.
Зазначені документи носять планово-звітний характер. Планування здійснюється на основі прогнозу майбутньої діяльності у межах визначеного періоду часу.
У цьому розділі наводяться нормативи для фінансовоекономічних розрахунків, прямі (змінні) і постійні витрати на виробництво продукції, калькуляція собівартост продукції (послуг), кошторис витрат на реалізацію проекту, потреба та джерела фінансування, розраховується таблиця витрат \ доходів, потік реальних грошей (потік готівки), прогнозний баланс. Виконуються розрахунки з планових прибутків і грошових потоків, вказуються джерела фінансування проекту, витрати на сировину, матеріали і комплектуючі вироби.
При цьому розрахунок виконується по кожному виду продукції (послуги).
Витрати на виробництво продукцп (послуги) класифікуються на прямі і змнні, тобто пропорційно залежні від зміни обсягів виробництва) і загальні (постійні, не залежні від змін обсягів виробництва).
До перемінних витрат відносяться: витрати на сировину і матеріали, що комплектують вироби, витрати на виробничий персонал, витрати на паливо, електроенергію (у деяких випадках), розрахунок постійних витрат.
До постійних витрат відносяться: витрати на виробництво (оренда, ремонт і обслуговування устаткування, паливо та енергія, на виробничі недостачі тощо), торгові витрати (реклама, заходи щодо просування продукції, її збут, реалізацію тощо), адміністративні витрати (заробітна плата адміністративного персоналу, комунальні послуги, послуги зв'язку, витрати на відрядження тощо).
До плану також необхідно включити короткий опис ключових аспектів фінансових прогнозів, детальний виклад яких повинен бути виділений у додатку, а саме потреби у фінансуванні, рівень прибутковості, відображення темпу росту прибутку.
У додатку фінансових прогнозів варто відобразити все це детально: прогноз руху коштів на перспективу з інформацією. Прогноз прибутку можна назвати одним із головних елементів бізнес-плану.
Фінансовий план — це тільки кількісне вираження маркетингових виробничих планів, який допоможе переконатися, наскільки ваш маркетинговий план відповщає виробничому плану 1 допоможе вам керувати вашим бізнесом у майбутньому, а також людьми, залученими до нього. Він стане тим критерієм, за допомогою якого ви зможете оцінити вашу роботу.

ПОЯСНЕННЯ
І РЕКОМЕНДАЦІЇ ЩОДО
ДОДАТКіВ ДО БІ3НЕС-ПЛАНУ

Додаток є важливою частиною бізнес-плану, сприяє розвантаженню основного тексту від подробиць і дає можливість надатирізні додатков матеріали, а саме: матеріали, які розкривають, характеризують продукцію (фото, малюнок, креслення, результати сертифкації продукції тощо), які переконують в потребі продукції (матеріали маркетингового дослідження, порівняльні дані про конкурентів, заявки на постачання продукції); можливості виробництва, які розкривають органзаційно-правову готовність проекту (схеми органзаційної структури, механізму реалізації проекту, випис-
ки з нормативних докуменлтів тощо); фінансово-економічні розрахунки, які обгрунтовують (калькуляції, таблиці тощо), підтверджують спрямованість, значимість (масштабність) і ефективність проекту (рішення, програми, плани, акти, листи тощо), які підтверджують реальність заходів, спрямованих на попередження ризику, нейтралізацію форс-мажорних обставин і реальність гарантій повернення коштів (гарантійні листи, договори, вартість застави, виписка з законодавчих і нормативних документів, інші матеріали) тощо.