Зробити сторіку домашньою     Про нас   Запитання відповіді   Бізнес навчання   Бізнес новини   Оголошення

робота, вакансії

дозволи, погодження

комерційні пропозиції

тендери, проекти

бізнес - план

на допомогу підприємцю

 

Результати роботи Сокальської Агенції

Cв'ято “День Підприємця”, та благодійний аукціон “Громада - Дітям”

Сокальській Агенції 28 березня 2006р виповнилося один рік.

НАШІ ПАРТНЕРИдалі

даний сайт створений в рамках проекту розвитку Львівщини за фінансової підтримки DFID

http://www.ldp.lviv.ua

 

Архів новин

 

 


Сокальська АРР :: семінар для фермерів та керівників агроформувань
 

семінар для фермерів та керівників агроформувань

В квітні Агенцією було організовано семінар для фермерів та керівників агроформувань “Орендно – майнові відносини в С\Г виробників”.

Для допомоги та надання консультацій було запрошено заступника начальника головного управління сільського господарства і продовольства Гвоздинського В. О

На сьогодні оформлення права приватної власності на землю є для багатьох юридичних осіб досить актуальним і проблематичним. Актуальним – тому що інститут права приватної власності на землю є порівняно новим для українських підприємців – уперше юридичні гарантії права власності на землю забезпечив Земельний кодекс України. А проблематичним – тому що наразі чимало чинних нормативно-правових актів не відповідають положенням Земельного кодексу, у результаті чого на практиці при оформленні прав власності на землю виникають проблеми, що іноді не під силу вирішити навіть фахівцям.

У рамках даної роботи ми намагатимемося докладно описати порядок придбання права власності на землю юридичними особами, аби майбутні власники уявляли собі, як і коли можна стати власником земельної ділянки.
Відповідно до положень Земельного кодексу України (далі – ЗКУ) існують такі види прав на землю:
• право власності на землю;
• право користування землею;
• право земельного сервітуту.

Юридичним аспектам придбання права власності на землю присвячена глава 14 Земельного кодексу України. Відповідно до п. 1 ст. 78 ЗКУ право власності на землю – це право "володіти, користуватися і розпоряджатися земельними ділянками". Дане право здобувається і реалізується на підставі Конституції, ЗКУ, а також інших законів, виданих відповідно до них.

Право володіння означає право власника мати земельну ділянку, тобто безперешкодно входити на ділянку, знаходитися на ній, тримати її під контролем, зокрема, не пускати на неї інших осіб. Право користування припускає можливість власника отримувати користь із земельної ділянки для задоволення різних власних матеріальних і нематеріальних потреб.

Право розпорядження, або право визначення юридичної долі земельної ділянки включає право її відчужувати шляхом здійснення угод купівлі-продажу, міни, дарування, право передавати земельну ділянку в користування, передавати в спадщину, а також право застави.

Право власності на землю засвідчується державним актом на право власності на земельну ділянку, форма якого затверджена постановою КМУ від 02.04.2002 р. №449. Наявність документа, що засвідчує право власності, є юридичною підставою для реалізації будь-якої правомочності власності.

Однак право власності на землю існує в обмеженому обсязі. Новацією Земельного кодексу є те, що він передбачає особливу специфіку правового регулювання прав власності на землю. Так, ст. 110 ЗКУ встановлює, що на використання власником земельної ділянки або його частини може бути встановлене обмеження (обтяження) в обсязі, передбаченому законом або договором. Обмеження волевиявлення власника щодо володіння, користування і розпорядження земельною власністю обумовлене тим, що право власності існує поряд з іншими правами й інтересами суспільства, держави, громадян і повинне врівноважуватися з ними.

Стосовно приватної власності даний принцип зафіксований у ст. 13 Конституції України, відповідно до якої "власність не повинна використовуватися на шкоду людині і суспільству".
Обмеження прав власника здійснюється шляхом установлення:
• заборони на продаж або інше відчуження визначеним особам впродовж установленого терміну;
• заборони на передачу в оренду (суборенду);
• права на переважну покупку ділянки у випадку її продажу;
• умов про початок і завершення забудови або освоєння земельної ділянки протягом установлених термінів;
• заборони на здійснення окремих видів діяльності;
• заборони на зміну цільового призначення земельної ділянки, ландшафту і зовнішнього вигляду нерухомого майна;
• умови здійснення будівництва, ремонту або утримання дороги, ділянки дороги.

Перераховані обмеження підлягають державній реєстрації і діють протягом терміну, встановленого законом або договором. Хочемо звернути увагу, що строк дії обмеження може встановлюватися лише законом України, а не іншим нормативно-правовим актом.

Юридичні особи відповідно до чинного законодавства можуть бути суб'єктами прав власності на землі приватної власності. Згідно із положеннями ст. 82 ЗКУ юридичні особи можуть придбати у власність земельні ділянки тільки для здійснення підприємницької діяльності.

Підставою придбання права приватної власності на землю для юридичних осіб є:
• придбання земельної ділянки за договором купівлі-продажу, дарування, міни, іншим цивільно-правовим угодам;
• внесення земельної ділянки засновником у статутний фонд;
• прийняття спадщини;
• виникнення інших підстав, передбачених законом.

Основним способом придбання права власності на землю юридичною особою є укладання цивільно-правових угод.

Як наголошує ч. 2 ст. 131 ЗКУ, укладання згаданих угод здійснюється відповідно до Цивільного кодексу України з урахуванням вимог Земельного кодексу. Тобто під час укладення будь-якого договору, пов'язаного з відчуженням майна (купівлі-продажу, міни, дарування тощо) сторонам слід керуватися відповідними правилами, необхідними для укладання такого виду договорів. При цьому згідно із положеннями ЗКУ юридичні особи можуть здобувати за такими договорами земельні ділянки з метою їх наступного використання у своїй підприємницькій діяльності. А якщо юридична особа здобуває земельну ділянку сільськогосподарського призначення для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, то її установчими документами має передбачатися такий вид діяльності, як сільськогосподарське виробництво.

Стаття 132 ЗКУ встановлює обов'язкову письмову форму для договорів про перехід права власності на земельну ділянку та їхнє нотаріальне посвідчення.

Такі договори повинні містити такі умови:
• найменування юридичної особи;
• вид угоди;
• предмет угоди (земельна ділянка з визначенням місця розташування, площі, цільового призначення, складу угідь, правового режиму тощо);
• документ, що підтверджує право власності на земельну ділянку;
• відомості про відсутність або наявність обмежень щодо використання земельної ділянки за цільовим призначенням (застава, оренда, сервітути тощо);
• договірну ціну;
• зобов'язання сторін.

Слід мати на увазі, що для виникнення права власності на землю недостатньо тільки укладання і нотаріального посвідчення такого договору. Згідно із ст. 125 ЗКУ право власності на земельну ділянку виникає після одержання його власником документа, що встановлює право власності, державного акта та його державної реєстрації.

Державний акт про право приватної власності на земельну ділянку, крім договору про відчуження земельної ділянки, має видаватися на підставі таких документів:
• рішення органу виконавчої влади (органу місцевого самоврядування);
• свідоцтва про право на спадщину;
• документ, що свідчить про придбання земельної ділянки при проведенні земельних торгів;
• рішення суду щодо спору на земельну ділянку, що вступило в законну силу;
• інший документ, передбачений законами України.

При придбанні ділянки із земель приватної власності не потрібно одержувати дозвільних документів в органах виконавчої влади (або органах місцевого самоврядування).


 

shopgimnazija
Copyright 2006 ©
написати вебмайстру
багато цікавої інформації про м.Сокаль та Сокальщину можна прочитати, завітавши на сторінку
www.sokal.lviv.ua Сокаль  і  Сокальщина